Фото Миргород :: mirgorod.com.ua

Миргородська мінеральна вода

МИРГОРОДСЬКА МІНЕРАЛЬНА ВОДА

Мінеральна вода, чиста, приємна на смак, завжди - влітку і взимку - має однакову температуру. Мінеральну воду санаторій одержує з двох свердловин глибиною 714 метрів, розташованих на його території. За хімічним складом вода із свердловин №1 і №2 є мінеральною хлоридно-натрієвою малої мінералізації без специфічних компонентів і властивостей.

Українським науково-дослідним інститутом курортології та медичної реабілітації у 1982-1983 рр. і 1990- 1991 рр. вивчалися родовища мінеральних вод на території санаторію: питних мінеральних вод - свердловин №1 і №2. Дослідженнями інституту встановлена бальнеологічна цінність мінеральних вод, певна її придатність для внутрішнього лікувального використання в курортній практиці. Дебіт свердловини №1 в експлуатаційному режимі складає 432 куб. м./добу, дебіт свердловини №2 - 360 куб. м./добу.

У 1999 р. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації виконав контрольні дослідження мінеральної води свердловин №1 і №2.

Мінеральна вода без запаху, прозора, безбарвна, слабосолона. Для води характерна слаболужна реакція - рH = 7,6. За температурою відноситься до субтермальних вод 20 град. С. Газонасиченість води незначна. Серед газів виявлений сірководень, діоксид, кисень. Контрольними аналізами встановлена загальна мінералізація води свердловини №1 - 3,32 г/л, свердловини №2 - 3,95 г/л.

Мінеральна вода містить велику кількість необхідних для організму мікро- і макроелементів. Іони хлору і натрію стимулюють секреторну і моторну функції шлунку, жовчовиділення, панкреатичну секрецію, видільну функцію нирок, перистальтику кишечника. Іони кальцію і магнію мають протизапальну, протиспастичну, зневоднюючу та в'яжучу дію, сприяють зниженню рівня холестерину в жовчі та крові. Мідь, йод, бром, фтор і інші мікроелементи, які знаходяться в мінеральній воді, входять до складу багатьох ферментів, гормонів, вітамінів і відіграють важливу роль в життєдіяльності організму.

Мікроелементи і з'єднання, а саме: стронцій, цинк, мідь, кадмій, фтор, вуглець містяться в концентраціях нижче гранично допустимих норм. Селен, ванадій, свинець, миш'як, нітрити, нітрати, ртуть, уран, радій, феноли не виявлені. У мінеральній воді є різноманітна мікрофлора, що не патогенна для організму людини і типова для багатьох мінеральних вод.

Протягом більше 80 років мінеральна вода курорту «Миргород» має незмінний хімічний склад і постійну температуру незалежно від пори року. Фізико-хімічний склад води, експериментальні дані, підтверджені науковими працями і багаторічними спостереженнями практичних лікарів, дають підставу зробити висновок, що «Миргородська» стимулює секреторну функцію шлунку, сприяє жовчовиділенню, покращує функціональний стан кишечника, нормалізує обмін речовин, має сечогінну дію.

Властивості води описані в багатьох спеціальних виданнях і дозволяють віднести її до кращих мінеральних вод світу. Для відпочиваючих влаштовано бювет для прийому мінеральної води.

Формула хімічного складу води:

М 3,45 Cl 78 HCO3 11 SO4 11 p7.6 (Na + K) 95 Ca 3 Mg 2

Порядок прийому мінеральної води призначає лікар залежно від основного захворювання, стадії і фази хвороби, супутнього захворювання, загального стану, індивідуальних особливостей організму і відпрацьованих методик.

На початку лікування ослабленим хворим з підвищеною реакцією на споживання мінеральної води і схильність до проносів назначають малі дози води і кількість прийомів. Поступово, по мірі звикання до води, їх поступово збільшують. При загостреннях хвороби, виражених проносах воду тимчасово відміняють.

Порядок прийому води:

1. При захворюваннях стравоходу.

Рефлюксееофагіти легкого та середнього ступеня, обумовлені грижею стравохідного отвору діафрагми, патологією біліардної системи, хронічними гастритами зі зниженою і збереженою функцією шлунку.

Мінеральну воду необхідно пити, починаючи з 100 мл, через кілька днів збільшувати дозу до 200 мл за прийом, 3 рази на день за 40-50 хвилин до вживання їжі при збереженій секреторній функції шлунку і за 20-30 хвилин до вживання їжі - при зниженій секреторною функції шлунку .

2. При захворюваннях шлунку.

Хронічні гастрити з пониженою секреторною функцією і секреторною недостатністю, хронічні гастрити зі збереженою секреторною функцією шлунок без фази загострення, функціональні розлади рухової і секреторної функцій шлунку.

Методика прийому мінеральної води при хронічному гастриті з пониженою секреторною функцією шлунку полягає в тому, що воду необхідно пити 3-4 рази на день за 20 хвилин до вживання їжі, починаючи з 1/2 склянки і поступово збільшуючи разову дозу до одної - півтори склянки (180 -250 мл). Температура води 18-25 град. С. Воду необхідно пити повільно, невеликими ковтками.

При хронічному гастриті з нормальною секреторною функцією шлунку воду також п'ють 3-4 рази в день, за 40-60 хвилин до вживання їжі. Прийом води починають з 1/2 склянки і поступово збільшують разову дозу до 180-200 мл. Температура води повинна становити 28-36 град. С. Воду п'ють невеликими ковтками.

При незначній ранковій евакуації їжі зі шлунку мінеральну воду необхідно призначати за 20-30 хвилин до вживання їжі, при вираженій евакуації шлунку, або нетриманні сфінктера мінеральну воду необхідно призначати безпосередньо перед прийомом їжі 4-5 разів на день по 180-200 мл, Температура води 28-35 град. С.

При сповільненій евакуації (атонія або гіпотонія шлунку) воду необхідно пити за 40-60 хвилин до вживання їжі, 3 рази в день у кількості 150-200 мл за один прийом.

3. При захворюваннях печінки.

Гострі вірусні гепатити A, B, C, D в періоді реконвалесценції, хронічні вірусні гепатити A, B, C, D в неактивній стадії і в стадії мінімальної активності, реактивний гепатит, хронічні гепатити, жировий гепатоз, функціональна доброякісна гіпербілірубінемія.

Методика прийому мінеральної води при захворюваннях печінки полягає в тому, що воду необхідно пити 3-4 рази на день в кількості 150-200 мл на один прийом за 40-60 хвилин до вживання їжі, температура води 35-45 град. C.

4. При захворювання біліардної системи.

Дискінезії жовчних шляхів (гіпотонічна гіпертонічна, змішана), хронічний холангіт без загострення, хронічні некалькулузні холецистити різноманітної етіології в стадії затухаючого загострення або ремісії; жовчнокам'яна хвороба, холецистит без загострення; постхолецистектомічні синдроми (ранні і пізні).

При гіпертонічній дискінезії жовчних шляхів мінеральну воду рекомендується пити 3 рази на день за 60-90 хвилин до вживання їжі в кількості 100-150 мл на прийом, температура води 40-45 град. С, при іпокінетичній дискінезії мінеральну воду призначають у дозуванні від 100 до 250-300 мл на прийом, три рази в день, температура води 35-40 град. С. При хронічному холангіті дозування мінеральної води необхідно збільшити до 1 л. на добу при 3-х разовому прийомі за 45-60 хвилин до вживання їжі, температура води 40-45 град. С.

Методика прийому мінеральної води хворим на хронічний некалькульозний холецистит складається в трикратному прийомі води протягом дня, 200 мл на один прийом, температура води 40-45 град. С.

У випадках калькульозного холециститу і жовчнокам'яної хвороби поза загостренням мінеральну воду призначають у меншому дозуванні, починаючи з 50 мл, потім по 100 мл на прийом, три рази в день за 45-60 хвилин до їжі, температура води 40-45 град. С.

При дискінезіях жовчних шляхів по гіпотонічному типу з метою посилення перистальтики, а також при дискінезіях за гіпертонічним типом для зменшення спастичних явищ і розрідження жовчі проводять дренажне промивання жовчних шляхів без зонда (тюбаж). Для цього хворий ранком натщесерце випиває 0,4-0,5 л мінеральної води t 42-45 град. С невеликими ковтками в положенні лежачи на правому боці. Після цього хворий лежить на правому боці 45-60 хвилин із грілкою в області правого підребер'я. Таку процедуру проводять щодня 10-12 днів на місяць протягом 3-6 місяців.

Для посилення жовчогінного ефекту, особливо у хворих, які страждають запорами, методика тюбажа трохи видозмінюється. Вранці натщесерце хворий випиває 200 мл мінеральної води і лежить на правому боці з грілкою протягом 40 хвилин, а потім, не встаючи, випиває ще 200 мл мінеральної води з додаванням 1/4 - 1/2 чайної ложки сульфату магнію або карловарської солі або 1-2 столових ложки сорбіту (ксиліту) і продовжує лежати на правому боці протягом 40 хв. Таку процедуру необхідно робити 1-2 рази в тиждень протягом 1-го місяця, а потім один раз в 2 тижні протягом 6 місяців.

5. Захворювання кишечника.

Хронічний коліт супроводжується запорами, дискінезія товстої кишки по гіпотонічному типу, атонія кишечника.

При цих захворюваннях воду необхідно пити 3-4 рази на день за півгодини до вживання їжі. Температура води повинна бути в межах 18-24 град. С. Воду п'ють швидко великими ковтками в кількості 200 - 250 мл на прийом, 3 рази в день.

6. Захворювання, пов'язані з порушенням обміну речовин.

З огляду на виражену дію хлоридно-натрієвої води на обмін речовин, необхідно рекомендувати цю воду для прийому хворим з ожирінням I, II і III ступенів в кількості до 300 мл на прийом 3 рази на день за 60 хвилин до вживання їжі, температура води 30-35 град. С.

Мінеральну воду використовують також для без зондового дренажу жовчних шляхів, промивання шлунку, гінекологічного зрошення, інгаляцій при хронічних захворюваннях горла, носа і навколоносових пазух, кишкових зрошень.