Фото Миргород :: mirgorod.com.ua

Історія Миргороду в XVIII – на початку XX ст.

  • Last updated by on Feb 26, 2014       Print page
  • Categories: History

:: Історія Миргороду (початок) ::
:: Історія Миргороду до XVIII ст. ::
:: Німецька окупація Миргороду 1941-43 рр. ::

У 1708-1709 рр. у Миргороді була штаб-квартира фельдмаршала російської армії Шереметьєва, генерал-майора Волконського. Місцеве населення допомагало російським військам у їх боротьбі проти Карла XII. В травні 1709 року миргородці розгромили польський загін, що йшов на допомогу шведам. У 1722 році козаки Миргородського полку взяли участь у поході Петра І на Дербент, де «над десятьма тисячами козацького війська був наказним гетьманом Данило Апостол»«. 11 вересня того ж року цар відвідав гетьмана, був у нього на обіді. Популярність Данила Апостола та його військові здібності (полковником у Миргороді був з 1683 по 1727 р.) сприяли тому, що з відновленням гетьманства 1727 року його обрано гетьманом України. Полковником Миргородського полку став його син Павло. Майже 80 років, з 1659 по 1736, полковницький уряд в Миргороді тримала сім’я Апостолів (Павло, Данило, Павло).

Миргородці відзначилися і в російсько-турецькій 1735-1739 рр., і в Семирічній 1757-1762 рр. війнах. У битві під Гросс-Егерсдорфом Миргородський полк на чолі з полковником В. П. Капністом (батько російського письменника В. В. Капніста) хоробро бився з пруссаками. В одній із сотень цього полку був і великий грузинський поет Давид Гурамішвілі.

На початку XVIII століття Миргород був значним торговельним і культурним містом. За даними 1723 року Миргородський полк складався з 15 сотень, що мали 4840 реєстрових козаків. Його сотенні містечки: Багачка, Білоцерківка, Великі Сорочинці, Градизьк, Кременчук, Хорол, Шишаки, Яреськи та ін. Полк мав 82,5 тис. чол. населення. Зокрема, Миргород – понад 5 тис. чол. Це були, головним чином, козаки, ремісники, купці.

Миргород відомий був і своїми великими ярмарками, на які приїжджали люди далеких міст.

Миргородські купці торгували і з іншими країнами. Так, у червні 1724 року жителі Ізюмського (Яковлєв) і Миргородського (Собатченко, Дитятко) полків відправили до Шльонська 1200 волів. «Уже 1725 року через київські застави у Брес-лавль були пропущені купецькі люди з Миргородського і Полтавського полків». Миргородські купці вели торгівлю з Данцігом, Лейпцігом, Берліном, Нюренбергом та іншими закордонними містами. Своїми виробами славилися миргородські чинбарі, гончарі, шевці, а також бублешники. З 359 ремісників, що жили в Миргороді 1783 року, 2 походили з поміщиків, 199 – з козаків і 158 – з селян. За межі Миргородщини линула слава і про миргородських кобзарів.

Після ліквідації Миргородського полку місто у 1782 році увійшло до складу Київського намісництва, а з 1796 – до Чернігівської губернії. З 1897 року належить до Малоросійської губернії. У 1802 році Миргород став повітовим містом Полтавської губернії. Через три роки після того місто мало 6334 жителі, серед них було 1340 казенних та власних селян, 437 міщан, 25 купців, 1350 козаків, 129 дворян, 121 ремісник. У місті широко розвивались ремесла – шевське, теслярське, бондарське, гончарне та ін. З 1799 по 1805 рік торговим людям для поїздок видано 587 паспортів.

Наприкінці XVIII і на початку XIX століть Миргородщина дала чимало славних імен в літературі, науці, суспільно-політичному житті, які відбивали передові погляди кращої частини інтелігенції, що прагнула служити народові, його волелюбним прагненням.

Ціле півстоліття прожив у Миргороді відомий грузинський поет Давид Гурамішвілі. З 1756 року, вийшовши у відставку, з Миргородом він майже не розлучався. Тут у нього часто бував український філософ і поет Г. С. Сковорода. Значне місце в поезіях автора «Давитіани» займають українські мотиви.

У Миргороді поет і помер. 1949 року на могилі Давида Гурамішвілі встановлено пам’ятник. Вулицю, де жив поет, восьмирічну школу №2 та міську бібліотеку названо його ім’ям.

Жив у Миргороді і талановитий іконописець козак Лука Боровик. Його син В. Л. Боровиковський (1757-1825) став визначним українським і російським живописцем, академіком. Художник створив близько 200 портретів своїх сучасників, був фундатором романтично-реалістичної школи українського живопису. Бував тут часто і В. В. Капніст (1758-1823), російський і український письменник (жив поблизу, в с. Великій Обухівці).

У 80-х роках в Миргороді жив і працював український історик, етнограф та агроном В. Я. Ломиковський (1778-1845). Він збирав документальні матеріали з історії України, видав у 1803 і 1805 рр. свої записи народних дум, переклав з французької мови «історію малоросійських і запорізьких козаків» Шерера, склав словник «Про Малоросію…». У 1894 році історику О. Лазаревському вдалося купити в Москві невідомий рукопис, на якому стояла помітка «Миргород». Це, як виявилося, і були записи Ломиковського. М. В. Гоголь, що знав Ломиковського, відобразив його як прогресивного поміщика -землероба Констанжогло у 2-й частині «Мертвих душ».

Під час Вітчизняної війни 1812 року на Миргородщині сформувався 6-й полк народного ополчення, його командиром був підполковник Клименко. 7 вересня 1812 року Миргородське повітове ополчення вирушило в діючу армію і взяло участь у переможних боях під Красним, Могильовом, Горками та іншими містами. У списках нагороджених орденами за героїчні подвиги зустрічаємо миргородців С. І. Муравйова-Апостола, В. О. Фролова-Баграєва, І. Гонтаря та інших. Діяльну участь у формуванні козацьких полків брав видатний український письменник І. П. Котляревський, який свою військову службу розпочинав у Сіверському драгунському полку, що квартирував на Миргородщині.

З Миргородом тісно пов’язана діяльність декабристів. Три сини хомутецького дворянина І. М. Муравйова-Апостола – Матвій, Сергій та Іполит – брали активну участь у перших декабристських організаціях. Сергій Іванович був одним з керівників Південного таємного товариства.

У Миргороді жив декабрист Павло Шершавицький, у війську служив декабрист Ф. Ф. Вадковський, який пропонував створити підпільну друкарню для друкування революційних листівок, брошур та іншої нелегальної літератури, член Південного і Північного товариств.

Page 1 / 3 (1 - 1 of 3 Total) Next Page Last Page