Фото Миргород :: mirgorod.com.ua

Німецький окупаційний режим на Миргородщині в 1941-43 рр.

  • Last updated by on Feb 28, 2014       Print page
  • Categories: History

Жертвами «нового порядку» стали Лучко С.І. (колишній голова Бакумівської сільської ради), П.Я. Коваленко (голова колгоспу «Країна Рад»),вчитель А.М.Пелюхівський, лікар Злобінська, і список можна продовжити, адже лише в місті було розстріляно 515 чоловік [54], а всього за вживаними раніше даними – 1177 чоловік, закатованих фашистами. [55]

Матеріали Полтавського Держархіву говорять, що: в Миргородському районі (разом з Миргородом) було розстріляно 6 000 мешканців, в Комишнянському – 192. [56]

Німці спалили два села – Велику Обухівку і Сакалівку. Місцеве населення боролося проти «нового порядку», тому фашисти постійно проводили каральні експедиції. Протягом 9-12 листопада 1941 р. карателі спалили два села – Баранівку та Велику Обухівку, населення останнього розстріляли. [57]

Жінка у розпачі дивлячись на спалену німцями хату
Жінка у розпачі дивлячись на спалену німцями хату
Фото з сайту waralbum.ru

Про це свідчить документ від 28 листопада 1941р. «Повідомлення командира дивізії німецьких окупаційних військ про розстріл населення та спалення сіл Баранівка і Велика Обухівка за допомогу партизанам». Ось його зміст: «Селяни України! Останніми днями німецьке військо знищило багато банд, учасники яких розстріляні, а керівники повішені. Виявилось, що банди одержують допомогу з боку населення. Внаслідок цього з 10 по 14 листопада 1941 р. з нашої сторони вжиті такі заходи: 1. Село Баранівку спалено;
2. Село (Велику) Обухівку спалено, а населення розстріляно;
3. Чисельні посередники розстріляні в різних селах...». [58]

2 грудня фашисти спалили Сакалівку, 80 хат згоріло, 65 чоловік розстріляно. [59] Загалом німці знищили 45 мешканців Комишні, 11 – Черевок, 315 – Великої Обухівки, 14 – Олефирівки, 2 – Солонців. [60]

Однак і такі «заходи» не допомагали – населення продовжувало чинити опір окупантам. Характерний для «нового порядку» документ з’явився в цей час – «Оголошення ортскомендатури і гебіткомісара м.Миргорода про взяття 300 заложників для гарантії безпеки німецьких військових частин». В ньому говориться: «300 осіб чоловіків, з Миргородської області зібрані, гарантують своїм життям за безпечність військових частин, збереження загального порядку... Взяті 300 заложників будуть мінятися з часу до часу. Штандартскомендатура. Гебіткомісар». [61]

Неоціненну допомогу у справі врятування населення від окупантів зробили миргородські лікарі. У вересні-жовтні 1941 р. в Миргородській лікарні знаходилися близько 500 поранених радянських воїнів, яких не змогли своєчасно евакуювати. Серед них було багато осіб командного складу. Щоб врятувати їм життя, лікарі запросили перукаря Назарчука (німці всіх військових з довгим волоссям вважали політпрацівниками), який за кілька годин поголив всіх, хто потребував цього. [62]

Коли німці прийшли до лікарні, то всі були без чубів. Ходячих і сидячих хворих вони відправили в табори для військовополонених, євреїв розстріляли тут же.

Працівники лікарні рятували людей, як могли. Багатьом видали фіктивні довідки про їхню національність та стан здоров’я, іншим дістали перепустки на виїзд, частину влаштували на роботу в лікарні, декого відправили в будинок інвалідів. [63]

Такою є загальна характеристика режиму, який був встановлений фашистами на Миргородщині і який протримався два роки. Наближалося визволення. Це сталося, як свідчить хроніка тих днів, 18 вересня 1943 р. В цей день (субота) радянські війська звільнили районні центри Лубни, Миргород, Оржицю... [64]

Закінчилася одна із найтрагічніших сторінок в історії нашого краю. Закінчилася перемогою. Безумовно, залишаються відкритими ще багато питань щодо періоду окупації. Деякі з них носять суперечливий, часто політичний характер. Складною є і проблема з висвітленням колабораціоністських тенденцій під час окупації. Однак, думається, з часом суспільство знайде конценсус з тих чи інших питань. А наше завдання – об’єктивно, без прикрас, перебільшення та фальші дослідити той чи інший період в історії нашого краю. Тим більше – такий складний, як період німецько-фашистської окупації.

1. Українська РСР в роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. Хроніка подій.-К.,1985.-С.87.
2. Рекотов П. Адміністративний, судовий та поліцейський апарат рейхскомісаріату «Україна» (1941-1944 рр.) // Нова політика.-1997.-№3.-С.51.
3. Там же.-С.52.
4. Коваль М. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.).- К.,1999.-С.138.
5. Рекотов П. Вказана вище праця.-С.55.
6. Історія Української РСР.-Т.7.-К.,1977.-С.138.
7. Українська РСР в Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу. В 3-х томах.-Т.1.- К.,1975.-С.344.
8. Історія Української РСР.-Т.7.-С.140.
9. Рекотов П. Вказана вище праця.-С.53.
10. Миргородські вісті.-30 травня 1943р.
11. Рекотов П. Вказана вище праця.-С.53.
12. Там же.-С.55.
13. Центральний Державний архів вищих органів управління (далі – ЦДАВОУ),ф.КМФ-8, оп.2,спр.164.
14. Коваль М. Ваказана вище праця.-С.127.
15. Там же.-С.126.
16. Історія Української РСР.-Т.7.-С.140.
17. Історична довідка про партизанський рух на території Миргородського району в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. (далі – Історична довідка) // Миргородський краєзнавчий музей (далі – МКМ).-ОФ.-№2735.-С.6.
18. Архів МКМ. Тека «Архівні матеріали».
19. Слободянюк М. Селяни України під нацистським окупаційним режимом, 1941-1944 рр. (на матеріалах південних областей) // Київська старовина.-2000.-№2.-С.49.
20. Історична довідка // МКМ.-ОФ.-№2735.-С.6.
21. ЦДАВОУ, ф.КМФ-8,оп.2,спр.164.
22. Історія Української РСР.-Т.7.-С.137.
23. Герасименко О. Незабутні роки // Прапор перемоги.-12 жовтня 1979 р.
24. Миргородські вісті.-20 травня 1943р.
25. Історична довідка // МКМ.-ОФ.-№2735.-С.6.
26. Німецькі окупанти на Полтавщині (1941-1945). Збірник документів.-Полтава.-1947.- С.48.
27. Миргородські вісті.-27 травня 1943 р.
28. Герасименко О. Вказана вище праця.
29. Історична довідка // МКМ.-ОФ.-№2735.-С.7.
30. Коваль М. Вказана вище праця.-С.170.
31. Там же.-С.171.
32. Державний архів Полтавської області (далі – ДАПО),ф.105,оп.1,спр.28,арк.11.
33. Герасименко О. Вказана вище праця.
34. Спогади Демченко А.В. // Архів МКМ.Тека «Велика Вітчизняна війна».
35. Спогади Гришко О.Ю. // Архів МКМ.Тека «Велика Вітчизняна війна».
36. Коваль М. Вказана вище праця.-С.189.
37. Там же.-С.217.
38. Спогади Кравченко Г.С. // Архів МКМ.Тека «Велика Вітчизняна війна».
39. Прапор перемоги.-№102.-29 червня 1979р.
40. ДАПО,ф.105,оп.1,спр.28,арк.25.
41. Акт м. Миргород, Полтавської обл. 20 травня 1944р. про злодіяння фашистських загарбників на Миргородщині // МКМ.-ОФ.-№2736.-С.18.
42. Кузнецов С.Я.,Кравченко О.П.,Кожевников Є.В. Дібрівський кінний завод.-М.,1974.- С.44-45.
43. Там же.
44. Історія Української РСР.-Т.7.-С.139.
45. Акт м.Миргород, Полтавскої області. 20 травня 1944р. про злодіяння фашистських загарбників на Миргородщині // МКМ.-ОФ.-№2735.-С.17.
46. Історична довідка // МКМ.-ОФ.-№2735.-С.5.
47. Прапор перемоги.-№106.-6 липня 1979р.
48. ДАПО,ф.105,оп.1,спр.59.
49. Прапор перемоги.-№106.-6 липня 1979р. 50. Лебедь М. УПА. 1-ша частина. Репринтне видання.-Дрогобич.-1993.-С.32.
51. Прапор перемоги.-№106.-6 липня 1979р.
52. Там же.
53. Там же.
54. Там же.
55. Історична довідка по Миргородському району до книги «Пам’ять України» // МКМ.- Тека «Велика Вітчизняна війна».
56. ДАПО,ф.105,оп.1,спр.28,арк.25.
57. Аббасов А.М., Герасименко О.Я. Миргород.-Харків.-1967.-С.61.
58. Полтавщина у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр. Збірник документів і матеріалів.-К.,1977.-С.60.
59. Ємець П.Н.,Самойленко О.П. Полтавщина в роки Великої Вітчизняної війни.-Харків.- 1965.-С.37.
60. ДАПО,ф.105,оп.1,спр.30.
61. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів.-К.,1963.-С.248-249.
62. Історична довідка про партизанський рух на території Миргородського району в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. // МКМ.-ОФ.-№2735.-С.7.
63. Там же.
64. Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область.-К.,1967.-С.646.

First Page Previous Page Page 4 / 4 (4 - 4 of 4 Total)